Щорічно логопедичну допомогу отримують 30 - 40 учнів школи, що мають порушення в розвитку усного та писемного мовлення. В першу чергу в логопедичну групу зараховуються діти, мовні порушення яких перешкоджають успішному засвоєнню програмного матеріалу.
     Логопед обстежує учнів  з 1 по 30 вересня і з 1 по 30 травня і визначає дітей, які відвідують логопедичні заняття, об’єднуючи їх у групи.  Основною метою логопедичних занять є усунення різних порушень усної та писемної мови, запобігання різних відхилень мовного розвитку учнів.
     У разі потреби логопед направляє дітей з вадами мовлення до поліклініки для обстеження лікарями спеціалістами (невропатологом, психоневрологом, отоларингологом та ін.)
     Основною формою організації логопедичної роботи є групові заняття. Логопедична група комплектується з 4 - 6 осіб, що мають однорідні порушення мови. В процесі роботи передбачені індивідуальні заняття. Тривалість занять – від 30 хвилин до 45 хвилин (в залежності від віку дітей). Заняття проводяться у вільний від уроків час у спеціальному кабінеті, обладнаному всім необхідним для продуктивних і цікавих занять.

Порушення писемного мовлення у дітей

     Вашій дитині запропонували логопедичні заняття. Ви здивовані?  Дуже часто доводиться чути: "Моя дитина вимовляє всі звуки", "Навіщо  нам логопед?", "У нас є репетитор"(І це у другому класі). Не поспішайте відмовлятись. Перш за все, з'ясуйте причину, з якої Вам рекомендували логопедичні заняття. Часто батьки єдиною мовленнєвою патологією вважають вади звуковимови.
     Як відомо, мовлення буває усне та письмове. До письмового мовлення належить читання та письмо. У початковій школі вміння читати і писати є основною метою, щоб у подальшому навчанні ці навики стали знаряддям до оволодіння іншими  науками. Можливо, Ваша дитина до школи виправила всі недоліки усного мовлення, можливо, щось від Вас приховалось, стало звичним і непомітним, але у мовленні письмовому виникають проблеми  у вигляді стійких і типових помилок.
     Звернімось до помилок на письмі. Це можуть бути стійкі пропуски голосних чи приголосних букв, перестановки букв у словах, пропуски та перестановки складів, додавання букв і складів у слова. Це можуть бути стійкі заміни дзвінких і глухих, твердих і м'яких приголосних, заміни голосних, свистячих та шиплячих, африкатів та їх компонентів. Це можуть бути стійко неправильно написані букви і спотворено написані речення. Це все дає Вам повне право звернутись до шкільного логопеда. Фахівці вважають, що попередня дефектна вимова на внутрішньому рівні може затримуватись до двох років.
     На жаль, багато батьків  вважають такі помилки безглуздими, викликаними особистими якостями дитини: грайливістю, неуважністю та ін. Насправді, в основі подібних помилок лежать більш серйозні причини. Письмо формується тільки в процесі цілеспрямованого навчання. Специфічні розлади письма мають назву "дисграфія". Виділяють декілька видів дисграфій і кожна з них має свої стійкі, специфічні помилки.
     Моя мета полягає не у знайомстві з видами дисграфій, а у привертанні Вашої уваги до стійких, типових, "цікавих", "дивних" помилок у роботах Вашої дитини. Розібратись, яка саме форма дисграфії, допоможе очна консультація з логопедом. За характером помилок вчитель-логопед визначить, які саме процеси не сформовані і допоможе дитині певними вправами їх сформувати.
     Учитель-логопед не дублює вчителя, він виконує свою роботу з корекції певних дефектів мовлення, закладає фундамент для успішного засвоєння дітьми шкільної програми. Заняття з логопедом – це не урок. Завданням логопеда є не оцінка знань дитини, а допомога їй.
     Китайці кажуть: "Не бійся, що не знаєш, бійся, що не вчишся". Ми всі боїмося помилок, а наші діти особливо. Компенсаторні можливості дітей досить великі. Логопед виявить не лише слабкі сторони, щоб знати з чим працювати, але і сильні - на які треба спиратись. Логопедичні заняття, розвиваючи мовлення, розвивають і психічні функції, і внутрішній світ дитини, роблять її впевненою у собі.
     Молодші школярі полюбляють міркувати і грати, розгадувати загадки і розкривати таємниці. Вони прагнуть до пригод.
     Логопед завжди прагне зберегти цю зацікавленість у заняттях і зробити їх максимально корисними. Не ставтесь до занять, як до чогось другорядного. Вашим дітям дуже потрібна Ваша увага і розуміння проблем, а логопеду співпраця та допомога, щоб якісно виправити всі недоліки.
     Чому коли у дитини щось не вдається у навчанні, Ви її сварите, примушуєте переписувати кілька разів домашнє завдання, тим самим доводячи її до неврозів і не бачите можливостей піти іншим шляхом?
     Можливо, саме Ваша дитина буде розумніше, успішніше, впевненіше у собі. На сході кажуть: "Яким би не був довгим шлях, він завжди починається з першого кроку".

Поради вчителя логопеда

  1. Для дитини ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, спостерігаючи
  2. Дитина успішніше засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілкуються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати
  3. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові
  4. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опанувати письмо
  5. Працюйте вдома над закріпленням звуків, що поставлені логопедом
  6. Виправляйте допущені дитиною помилки в розмові
  7. Якщо дитині задали додому прочитати текст або багато писати, то розбийте текст на частини і завдання виконуйте в кілька прийомів.
  8. Не змушуйте дитину переписувати багато разів домашні завдання, це не тільки завдасть шкоди здоров'ю дитини, а й поселить в ній невпевненість, а також збільшить кількість помилок.
  9. Хваліть свою дитину за кожен досягнутий успіх, як можна менше принижуйте.
  10. Чого не можна робити?
  11. Діти з дисграфією, як правило, мають гарну зорову пам'ять. Тому ні в якому разі не можна пропонувати їм вправи, де потрібно виправити помилки, спочатку допущені. Виконання подібних вправ може згубно позначитися (через ту ж зорової пам'яті) і на учнів, що мають навички грамотного письма.
  12. НЕ ПРОПОНУЙТЕ ДІТЯМ ВИПРАВЛЯТИ ПОМИЛКИ, НАВЧІТЬ ЇХ НЕ РОБИТИ ПОМИЛОК.
  13. Суть виправлення дисграфії в тому, щоб викорінити саму думку про те, що на письмі можна ці самі помилки допускати. Текст з помилками зайвий раз показує дитині, що помилки можливі, навіть, мабуть, корисні в чомусь.